Наукові фестини — щорічний відкритий захід Львівської політехніки, який цього тижня розгорнувся просто неба на подвірʼї головного корпусу університету. Наметове містечко інститутів, інтерактивні зони, презентації розробок, знайомство з аудиторіями і жива розмова з викладачами та студентами — все це для тих, хто хоче зрозуміти що таке Львівська політехніка зсередини. Сюди приходять школярі та їхні батьки, майбутні абітурієнти, педагоги, працівники університету і просто допитливі містяни.
Для команди Центру дослідження полімерів та виробів медичного призначення фестини — це не лише свято університету, а й важлива можливість популяризувати наукові розробки: вийти за межі лабораторії і розповісти широкій аудиторії про те, що створюється тут, у Львові, і може рятувати людські життя. Команда центру представила одразу кілька розробок.
Стенд центру відвідали понад 60 осіб. Особливу увагу розробкам приділили ректорка Львівської політехніки Наталія Шаховська та проректор з напряму наукової роботи та інноваційної діяльності Ірина Яремчук. З презентованими матеріалами детально ознайомились директор Інституту хімії та хімічних технологій Богдан Дзіняк та завідувач кафедри органічної хімії Володимир Дончак.
AQUIOR — вже відомий продукт центру, та поряд з ним принципово нова розробка: пінний гідрогель для лікування нориць внутрішніх органів. Ключова інновація — пінна мікроструктура, що формується у момент гелеутворення. Гідрогель не просто закриває вхід у канал нориці, а обʼємно заповнює його по всій довжині, адаптуючись до будь-якої геометрії. Матеріал вводиться через двокомпонентний шприц-пістолет, витримує контакт із жовчю, шлунковим і панкреатичним соком, деформується під фізіологічними навантаженнями без руйнування — і при цьому є біосумісним та біодеградабельним. Над розробкою цього матеріалу працювала команда на чолі з професорами кафедри органічної хімії Володимиром Самариком, Сергієм Варваренком та старшою науковою співробітницею Наталією Носовою.
Окремою точкою тяжіння стенду стали гідрогелеві повʼязки нового покоління. Нові розробки містять комплекс активних компонентів: желатин, метацел, колаген, хітозан, лігнін та іони срібла — кожен з яких виконує специфічну терапевтичну функцію. Желатин прискорює регенерацію тканин, метацел покращує міцність і еластичність виробу, колаген забезпечує структурну основу для загоєння, хітозан і лігнін — природні біополімери з протизапальними і сорбційними властивостями, а іони срібла забезпечують потужну антибактеріальну дію, пригнічуючи ріст патогенних мікроорганізмів. Поєднання цих компонентів у єдиній гідрогелевій матриці дозволяє одночасно захищати рану, прискорювати загоєння і запобігати інфекції — що особливо критично при хронічних ранах.
Розробки на фестинах представляли молоді дослідниці Центру Ольга Майкович та Анна Стасюк, а також студенти Юлія Черкас, Сергій Цикунков та Катерина Бородюк. Саме вони — обличчя нового покоління української науки, яка навіть у воєнний час не зупиняється, а розвивається і виходить до людей.
Всі представлені розробки реалізують у рамках діяльності Центру дослідження полімерів та виробів медичного призначення, створеного завдяки реалізації проєкту «Розробка гідрогелевих засобів надання невідкладної допомоги при проникних пораненнях черевної порожнини в межах створення центру досліджень нових полімерних матеріалів для медицини», що отримав грантову підтримку Національного фонду досліджень України. Паралельно дослідження ведуться в рамках держбюджетної теми «Створення засобів медичного призначення на основі нових полімергібридних гідрогелевих систем для лікування та реабілітації військовослужбовців з терапевтичною та хірургічною патологією» (№ 0124U000727).
