Гендерна стратегія МОН і мовна практика: де місце фемінітивів в університеті?: доцент катедри УМ долучилася до дискусії

Катедра української мови Львівської політехніки
Скріншот з онлайн-заходу

Доцент катедри української мови Національного університету «Львівська політехніка», кандидат філологічних наук Юлія Теглівець 29 квітня 2026 року була учасником заходу на тему «Гендерна стратегія МОН і мовна практика: де місце фемінітивів в університеті?», що відбувався в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка. Захід проведено за підтримки Міністерства освіти і науки України в межах виконання Операційного плану з реалізації Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2022 року № 1163-р.

Дискусійна панель об’єднала студентів, викладачів, журналістів, зацікавлених у питаннях сучасної мовної практики, гендерно чутливої комунікації та розвитку української літературної мови. Учасники мали змогу долучитися до заходу і безпосередньо в університеті, й онлайн, що забезпечило ширше охоплення авдиторії та сприяло активнішій участі всіх охочих.

У центрі обговорення було питання функціонування фемінітивів як динамічної категорії української мови, що активно розвивається під впливом соціокультурних змін. Учасники дискусійної панелі наголосили, що фемінітиви не є новим явищем, а мають глибоке історичне підґрунтя, засвідчене ще в давньоукраїнських писемних пам’ятках XI-XII століть, зокрема в «Руській правді», «Слові о полку Ігоревім» та «Повісті минулих літ». Окрім того, було розглянуто еволюцію фемінітивів у різні історичні періоди. Особливу увагу приділено ХІХ-початку ХХ ст., коли відбувалося формування норм сучасної української літературної мови та значне розширення лексичного складу. Зокрема виділено «Словник української мови» Бориса Грінченка, що містить численні приклади фемінітивів на позначення професійної діяльности й соціального статусу жінок.

Учасники дискусії також звернулися до практики вживання фемінітивів у художній літературі. Було наведено приклади з творів Ольги Кобилянської, Івана Франка, Олени Пчілки, що свідчить про органічність і традиційність цього явища в українській мовній культурі.

Окремий блок дискусії було присвячено словотвірним особливостям фемінітивів. На прикладі професійної лексики розглянуто основні моделі їхнього творення. Учасники заходу обговорили проблемні аспекти, пов’язані з використанням фемінітивів, серед яких – конфлікт омонімії, морфонологічні обмеження та труднощі творення форм від чужомовних основ.

Значну увагу було зосереджено на функціонуванні фемінітивів в офіційно-діловому стилі, який характеризується високим рівнем стандартизації, чіткістю та однозначністю формулювань, що обмежує варіативність мовних засобів. У межах заходу було представлено результати опитування щодо ставлення до вживання фемінітивів серед студентів і працівників університету. Результати засвідчили загалом позитивне або нейтральне ставлення до використання фемінітивів, особливо в контексті суспільної культури та корпоративної етики. Водночас щодо вживання фемінітивів у нормативних документах респонденти демонструють більш стриману позицію, надаючи перевагу усталеним мовним формам.

Проведення дискусійної панелі стало важливим кроком у реалізації гендерної політики в освітньому середовищі та сприяло формуванню усвідомленого ставлення до мовних процесів у сучасному суспільстві. Захід підтвердив актуальність обговорення питань мовної норми, гендерної рівності та ролі мови як інструменту соціальної взаємодії. Організатори відзначили, що такі ініціативи сприяють підвищенню рівня мовної культури, розвитку критичного мислення та вдосконаленню комунікативної компетентности учасників освітнього процесу.

Скріншот з онлайн-заходу Скріншот з онлайн-заходу Скріншот з онлайн-заходу Скріншот з онлайн-заходу Скріншот з онлайн-заходу Скріншот з онлайн-заходу Скріншот з онлайн-заходу Скріншот з онлайн-заходу