Три роки тому в Україні та Грузії стартував експериментальний проєкт Erasmus+ PROMENT, спрямований на створення в закладах вищої освіти системи тьюторства і менторства для підтримки студентів у навчанні й професійному розвитку. Головним координатором проєкту є Львівська політехніка, а серед українських партнерів — Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Чорноморський національний університет імені Петра Могили та Національний університет «Чернігівська політехніка». Партнерами українських закладів вищої освіти у впровадженні системи тьюторства і менторства також стали Батумський державний університет імені Шота Руставелі та Грузинський технічний університет (м. Тбілісі).
Академічна підтримка, кар’єрне наставництво, психологічна підтримка, цифрові інструменти — це ті основні напрями тьюторства і менторства, завдяки яким вдається підтримувати студентів у навчанні, адаптувати їх до університетського середовища, допомагати розвивати навички працевлаштування, консультувати щодо вибору правильного професійного шляху, створювати дружнє середовище, в якому зведено до мінімуму ризик відчуження й вигорання, та надавати онлайн-платформи для організації менторських програм. Для України сьогодні це особливо важливо: у кризових умовах війни менторство допомагає підтримувати на відповідному рівні якість освіти, зберігати мотивацію студентів і допомагати їм інтегруватися в європейський освітній простір, а також, завдяки досвіду європейських партнерів, підвищувати свою конкурентоспроможність, формуючи практичні навички й soft skills.
У процесі реалізації проєкту університети здобували новий досвід: навчалися, помилялися, долали труднощі й наполегливо продовжували свій шлях розвитку системи тьюторства і менторства. А цими днями до Львівської політехніки з’їхалися координатори команд університетів-партнерів з України та закордону, щоб підсумувати результати роботи. Впродовж тижня учасники проєкту ділилися досвідом, розповідали про свої досягнення та про те, як створювали центри тьюторства і менторства фактично «з чистого аркуша». Кожна помилка перетворювалася на досвід, який ставав основою для майбутніх успіхів.
Сім пакетів — одна мета: якісна освіта через партнерство
Третє фінальне засідання Керівного комітету консорціуму проєкту відбувалося в гібридному форматі, адже до його складу входять представники Університету Перуджі (Італія), Університету Авейру (Португалія) Віденського технічного університету (Австрія), Академії коучингу (Грузія), які не змогли приїхати до Львова. Попередні зустрічі відбувались у Грузії та Ужгороді.
Відкрив засідання Керівного комітету координатор проєкту PROMENT Олег Матвійків. З вітальним словом від керівництва Національного університету «Львівська політехніка» звернувся до присутніх проректор Микола Логойда (напрям діяльності: навчальна робота та розвиток студентського потенціалу). Два дні цьогорічного засідання були насичені робочими презентаціями й обговореннями.
У межах заходу керівники робочих пакетів представляли ключові результати та підсумки впровадження відповідних пакетів. Загалом їх було сім. Щодо першого — «Управління проєктом та загальна координація» — доповідав директор Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка», доктор технічних наук, професор Олег Матвійків. У своїй доповіді він представив результати діяльності за три роки реалізації проєкту, проаналізував виконання поставлених завдань і окреслив досягнуті результати.
Представники Чорноморського національного університету імені Петра Могили презентували результати своєї роботи за пакетом «Розроблення комплексної методології системи ТgM (тьюторство та менторство) для ЗВО». Звітували з цього питання проректорка з науково-педагогічної роботи та міжнародного співробітництва, докторка економічних наук, професорка, координаторка проєкту PROMENT Алла Коваль, провідна фахівчиня відділу міжнародних зв’язків, кандидатка економічних наук Олена Філімонова та доцентка кафедри економіки та підприємництва факультету економічних наук, кандидатка економічних наук Наталія Іщенко.
З доповіддю «Розроблення нових інструментів, навчальних та методичних матеріалів для системи ТgM у ЗВО» виступила доцентка кафедри систем автоматизованого проєктування, кандидатка технічних наук, керівниця Центру тьюторства і менторства Національного університету «Львівська політехніка» Наталія Бокла. Вона презентувала результати третього робочого пакету.
— Розроблення тренінгових матеріалів входило до сфери нашої відповідальності. Ми підготували вісім типів матеріалів, серед яких — посібники для ментора, тьютора, а також для менті й тьюті. Методологічну основу надали колеги з Чорноморського національного університету імені Петра Могили. Кожен партнер долучався зі своїми пропозиціями та рекомендаціями, щоб удосконалити матеріали й зробити їх максимально якісними. У перший рік роботи ми напрацювали базові матеріали та передали їх іноземним партнерам для оцінювання. Вони високо оцінили наші ідеї та результати, надали позитивний відгук і кілька рекомендацій. Далі матеріали були апробовані, доопрацьовані й удосконалені. Уже найближчим часом вони стануть доступними трьома мовами — українською, англійською та грузинською — і будуть поширені через соціальні мережі й публікації у ЗМІ, — зазначила Наталія Іванівна.
Щодо четвертого пакету «Впровадження навчальних курсів для прямих цільових груп» і шостого — «Забезпечення якості та оцінка проєкту» — виступали представники двох грузинських університетів: Батумського державного університету імені Шота Руставелі — Лела Турманідзе та Грузинського технічного університету — Гіоргі Мікіашвілі. Вони поділилися досвідом проведення Школи тьюторів, навчання менторів і підвищення кваліфікації викладачів.
За реалізацію пакету «Пілотування програми ТgM на регіональному рівні» відповідали партнери Чернігівської політехніки. Завідувачка кафедри управління персоналом та бізнес-технологій Людмила Ремньова й доцентка кафедри правоохоронної діяльності та загальноправових дисциплін університету Алла Нітченко підготували детальний звіт пілотування програм.
Фахівці з Дніпровської політехніки презентували результати сьомого робочого пакету — «Розповсюдження та використання результатів проєкту». Саме їм випала честь розробляти бренд проєкту, працювати із соціальними мережами та забезпечувати публікації, щоб підвищувати видимість проєкту в публічному просторі. Українські університети зосередилися на практичному пілотуванні та комунікаційній підтримці, а грузинські — на методології тренінгів і забезпеченні якості. Такий розподіл дав змогу поєднати міжнародний досвід із локальними практиками, що зробило проєкт більш комплексним.
У заключній частині засідання Керівного комітету координатор проєкту PROMENT Олег Матвійків підсумував результати роботи та представив план підготовки фінального звіту щодо проєкту.
