На кафедрі дизайну та основ архітектури відбулася презентація ілюстрованої енциклопедії «Дизайн в іменах». Захід об’єднав студентів, викладачів, дизайнерів і гостей, зацікавлених у розвитку та осмисленні українського дизайну як частини нашої культурної спадщини.
Подію відкрив виступ жіночого скрипкового ансамблю «Sempre Primo», керівницею якого є Оксана Матвієнко, а концертмейстеркою була Людмила Одарченко. Після цього учасники заходу вшанували хвилиною мовчання пам’ять полеглих захисників України та колег, життя яких забрала війна.
З вітальним словом виступила ректорка університету Наталія Шаховська:
— Шановні колеги, шановні присутні, шановні митці! Для мене велика честь бути тут на такій події. Книга «Дизайн в іменах» ще раз засвідчує нашу силу як нації — творити історію, творити мистецтво й впливати на середовище, у якому ми живемо. І навіть попри ті важкі умови, в яких сьогодні перебуває наша нація та держава, я щиро дякую колективу авторів за те, що вони знайшли сили впорядкувати цю колосальну працю, систематизувати всю інформацію та видати енциклопедію, присвячену іменам наших науковців і митців у галузі дизайну, щоб увіковічити їхні імена.
Про початки українського дизайну
Про ідею книги та її історичний контекст розповів професор Станіслав Мигаль:
— Початок становлення дизайну, відповідно до хронології, ми відносимо до 1872 року — ХІХ століття, коли Цісарсько-королівська технічна академія здобула статус вищого навчального закладу. Сьогодні вона відома як Національний університет «Львівська політехніка».
Особлива заслуга в цьому процесі належить професорові Юліану Захарієвичу, який сформував провідні кафедри будівництва й архітектури та ініціював створення нової кафедри рисунку і моделювання. Саме тоді відкрили підготовку фахівців із видачею дипломів інженера різних спеціальностей — як це було характерно для європейських шкіл. Цікаво, що Львівська політехніка розпочала підготовку дизайнерів майже на 150 років раніше, ніж відомі європейські школи. Проте становлення й розвиток львівської школи дизайну досі залишаються малодослідженими, особливо щодо періоду ХІХ — першої половини ХХ століття.
Говорячи про роль творчих індивідуальностей, варто відзначити львівського дизайнера, професора Ігоря Середюка, який у 1960 році відкрив у Львівській політехніці підготовку фахівців за спеціалізацією «Архітектура меблів та інтер’єру». Він одним із перших усвідомив значення дизайну у формуванні середовища життєдіяльності людини й активно долучився до практичного та теоретичного розв’язання цієї проблеми.
У 1962 році в Харківському художньому інституті розпочалося формування другої потужної школи — харківської школи дизайну. Важливу роль відіграв і ректор Українського лісотехнічного інституту Арсеній Яцюк, який у 1968 році відкрив підготовку художників-конструкторів меблів, що стало значущою подією для Центрально-Східної Європи.
Після проголошення незалежності України в 1991 році протягом майже десяти років близько сотні вищих навчальних закладів не мали ліцензії на підготовку дизайнерів. Офіційно дизайн здобув статус професії у 2010 році. Відтоді ми активно працюємо та співпрацюємо з дизайнерами в різних областях України, розвиваючи цей напрям.
Про що ця енциклопедія
Робота над книгою тривала не один рік. Вона потребувала ґрунтовних досліджень, архівної роботи та постійної комунікації з фахівцями з різних регіонів України. Мотивацією створення енциклопедії «Дизайн в іменах» стала потреба систематизувати історію українського дизайну та зберегти імена людей, які формували цю галузь, але часто залишалися поза широкою увагою.
Ілюстрована енциклопедія «Дизайн в іменах» охоплює понад пів століття розвитку українського дизайну та містить матеріали про більш ніж 300 дизайнерів — представників різних поколінь, напрямів і регіонів України, а також тих, хто нині працює за кордоном.
Над книгою працював великий колектив авторів і упорядників — Спілка дизайнерів України, зокрема її Львівський і Харківський осередки. До спільної діяльності також долучилися провідні представники української дизайнерської спільноти: професори Віктор Штець, Володимир Лесняк, Станіслав Мигаль, Володимир Погорельчук та інші.
