15–16 квітня 2026 року доцентка кафедри політології та міжнародних відносин Олена Лукачук взяла участь у X Міжнародній науковій конференції Prospects for the Development of Entrepreneurship from a Global Perspective, що відбулась у форматі MS Teams на базі Університету Лодзі (Польща).
Організаторами конференції були факультет менеджменту Університету Лодзі та Центр підприємництва, а серед партнерів – Інститут регіональних досліджень НАН України, Університет Егейського моря (Туреччина), Університет імені Івана Франка, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, Університет прикладних наук Шяуляй (Литва), Міжнародна асоціація стратегічного менеджменту ISMA (Греція).
Конференція є щорічною міжнародною платформою, яка об’єднує дослідників підприємництва з різних куточків світу. Цьогорічний захід зібрав науковців з Польщі, України, Ірландії, Греції, Туреччини, Литви, Латвії та інших країн – і став простором для діалогу між академічними школами різних традицій і контекстів.
Сама географія організаторів і партнерів конференції є показовою: захід об’єднав університети з країн ЄС, держав-кандидатів і партнерів, що відображає ширшу тенденцію до формування інклюзивних дослідницьких мереж, які не замикаються в межах одного регіону. Участь українських університетів і наукових установ у подібних форматах є важливим елементом академічної євроінтеграції – особливо в умовах, коли наукова спільнота України активно шукає форми присутності на міжнародній арені попри воєнні обставини.
Пленарні лекції виголосили професорка Університету Голвея Кетрін Корміан, яка представила концепцію підприємництва як проєктувального процесу – людиноцентричного, колаборативного та ітеративного, та професорка Гданського технологічного університету Юліта Василчук, яка закликала переосмислити дослідницькі пріоритети у вивченні підприємництва, зокрема приділяти більше уваги його складним і суперечливим вимірам, а не лише успішним кейсам.
Дев’ять тематичних сесій охопили широкий спектр питань: формування підприємницьких компетентностей у системі освіти, цифрова трансформація бізнесу та роль штучного інтелекту, ESG-стратегії та сталий розвиток, стійкість підприємств в умовах невизначеності, відновлення економіки України в умовах війни, соціальне підприємництво та інклюзія, міжнародні освітні проєкти і крос-секторальна співпраця. Окрема увага приділялась досвіду українських підприємств і наукових установ – як у контексті адаптації до воєнних умов, так і в контексті євроінтеграції та міжнародного партнерства. Присутність українських дослідників у кількох сесіях підкреслила, що питання відновлення, стійкості та трансформації України є органічною частиною глобального наукового порядку денного, а не лише регіональною темою.
Олена Лукачук виступила з двома доповідями, які тематично доповнюють одна одну і відображають два ключові напрями її наукових інтересів – управління інноваціями та міжнародна співпраця в умовах кризи.
Перша доповідь I Built The Wings And They Forgot Who Did: The Empowerment Trap In Student Innovation Management, представлена у сесії 5 Projects in Action: Innovation, Inclusion, and Responsible Entrepreneurship порушила проблему, яка рідко потрапляє в центр академічної уваги: невидимість авторства в студентських інноваційних ініціативах.
В основі дослідження – реальний досвід: у 2022 році, в перший рік повномасштабної війни, Олена Лукачук заснувала Student Innovation Hub при кафедрі політології та міжнародних відносин Львівської політехніки. Шістнадцять студентів першого курсу, 118 годин структурованої роботи, п’ять поданих проєктних заявок, сім відвіданих інституцій, п’ять перших стажувань, дві міжнародні навчальні події. За будь-якими критеріями – вагомий результат для вісімнадцятирічних студентів у воєнний час. А потім група розпалась.
Саме цей момент став відправною точкою для концепції «пастки розширення повноважень»: чим краще спрацювало scaffolding, тим менш видимим стає ментор. Студенти здобувають впевненість і починають приписувати успіх виключно собі не через невдячність, а через структурну динаміку: впевненість зростає швидше, ніж здатність розуміти умови, що зробили це зростання можливим. Простіший наратив «ти сам це зробив» перемагає складну правду про архітектуру підтримки.
Відповіддю є не м’якший, а більш чесний дизайн: явне менторство замість неявного, усвідомлення процесу замість фокусу на результатах, атрибуція за задумом замість атрибуції за замовчуванням. Показово, що Innovation Hub перезапускається – вже з урахуванням цих висновків. Доповідь перетворює особистий досвід на наукову contribution: не успішний кейс, а задокументована структурна вразливість, що стосується кожного, хто справді намагається розвинути команду.
У міжнародному контексті ця проблематика набуває особливої гостроти. Питання інтелектуальної власності, визнання внеску та етики інноваційного менеджменту є предметом активної дискусії в університетах різних країн – і саме тому доповідь, побудована на українському досвіді, резонувала з аудиторією з Польщі, Ірландії, Греції, Туреччини та Литви. Локальний кейс став точкою входу в глобальну розмову.
Друга доповідь – From Recovery to Relations: Managing Ukrainian Rehabilitation Centers as Hubs of Global Cooperation, з якою Олена Лукачук відкрила сесію 8 Innovation, Recovery, and Intersectoral Cooperation in Economies Under Pressure, запропонувала нестандартний погляд на українські реабілітаційні центри. У більшості досліджень вони розглядаються виключно в медичному або соціальному контексті. Авторка натомість аналізує їх як організаційні структури, що в умовах війни здатні функціонувати як інституційні вузли обміну знаннями, солідарності та тривалого міжнародного партнерства.
Відправна точка дослідження – парадокс, який авторка формулює як ключове питання: чи здатні українські реабілітаційні центри стратегічно використати величезний міжнародний інтерес до України, чи вони лише пасивно отримують донації, упускаючи ширші можливості? Якісне дослідження, що поєднує аналіз кейсів, експертні інтерв’ю та документальний огляд партнерських угод і звітів, дало чітку відповідь: центри, що функціонують як справжні хаби співпраці, мають чотири спільні організаційні характеристики – виділений підрозділ або відповідальну особу для управління міжнародними партнерствами, прозорі структури управління, мультидисциплінарні команди та стратегічну комунікацію, орієнтовану на закордонну аудиторію.
Вигоди від міжнародного залучення, зафіксовані в дослідженні, є конкретними: збільшення ресурсної бази, прискорене впровадження доказових реабілітаційних практик і, що особливо показово, – підвищення інституційного авторитету центру всередині країни. Іншими словами, наявність іноземних партнерів робить ці центри більш визнаними у власній системі охорони здоров’я.
На основі цих висновків авторка пропонує чотириетапну практичну рамку для керівників центрів: позиціонування власної міжнародної цінності, системне картування потенційних партнерів, формалізація партнерських протоколів і довгострокове інвестування в управління відносинами. Концептуально важливим є акцент: Україна накопичила унікальну експертизу, якої немає в жодної іншої країни світу – і це є активом, а не лише потребою в допомозі. Саме цей вимір від відновлення до побудови відносин є стратегічно значущим в контексті євроінтеграції України: реабілітаційні центри з розвиненими міжнародними мережами будуть краще підготовлені до впровадження європейських стандартів і доступу до структурних фондів ЄС. Доповідь вписується у ширший науковий дискурс про відновлення країни і є особливо актуальною в контексті наростаючого міжнародного інтересу до українських моделей інституційної адаптації в умовах війни.
Обидві доповіді вирізнялись поєднанням управлінського аналізу з реальним українським контекстом і робили це без декларативності, спираючись на конкретні дані та організаційний досвід.
Окрім власних виступів, Олена Лукачук виконувала функції модератора сесії 7 Entrepreneurship in Action: Ecosystems, Institutions & Organisational Practice спільно з доцентом Томашем Рахвалем з Університету економіки в Кракові. Сесія об’єднала доповіді про управління підприємницькими екосистемами, корпоративне підприємництво, соціальне підприємництво як інструмент економічного розвитку, феміністичну економіку на ринку праці, торгівлю викидами парникових газів в Україні та сприйняття підприємницької активності серед студентів бізнес-спеціальностей. Роль модератора на конференції такого рівня передбачає не лише технічну організацію дискусії, а й змістовну координацію між доповідачами з різних країн і наукових традицій, що вимагає широкої предметної компетентності та досвіду міжнародної академічної комунікації.
Участь у X Міжнародній науковій конференції в Університеті Лодзі є свідченням активної міжнародної наукової діяльності кафедри політології та міжнародних відносин Львівської політехніки. Два самостійних виступи і модерування окремої сесії – це не просто участь у заході, а реальна присутність у міжнародному науковому діалозі, де українські дослідники формують порядок денний, а не лише реагують на нього.
В умовах, коли академічна євроінтеграція України набуває дедалі більшого стратегічного значення, подібна участь виконує кілька функцій одночасно. По-перше, вона забезпечує видимість українських університетів у міжнародному науковому просторі і зокрема Львівської політехніки як активного учасника європейських дослідницьких мереж. По-друге, вона сприяє формуванню тривалих партнерств з університетами і науковими установами різних країн, що є основою для майбутніх спільних проєктів, публікацій і грантових заявок. По-третє, вона демонструє, що українська наука продовжує розвиватись і бути конкурентоспроможною попри виклики воєнного часу.
Тематика презентованих доповідей – від управління інноваціями в університетському середовищі до ролі реабілітаційних центрів у міжнародній співпраці – відображає широту наукових інтересів кафедри та її здатність поєднувати теоретичний аналіз з актуальними практичними питаннями, що стоять перед Україною і світом сьогодні.
