Старші викладачі катедри української мови Національного університету «Львівська політехніка», кандидати філологічних наук Ірина Ментинська та Соломія-Марія Ковалів активно провадили наукову діяльність у процесі реалізації індивідуального дослідницького гранту Канадського інституту українських студій (CIUS) Альбертського університету.
Проєкт науковців «Лука Луців – літературний оглядач у газеті «Свобода»», який заплановано до реалізації у 2025–2026 роках, спрямований на дослідження літературознавчих напрацювань Луки Луціва в еміграційний період його творчості в газеті «Свобода».
У процесі дослідження проаналізовано стадії світоглядно-концептуальних змін у розвитку критика, простежено ідеологічні параметри літературно-критичних думок Л. Луціва. Особливу увагу приділено висвітленню жанрових меж літературних надбань автора у повоєнний період творчості й окреслено публіцистичні та літературознавчі складники авторської роботи. Також вдалось дослідити спектр літературно-критичних подій, які привертали увагу Л. Луціва в еміграції.
Результатами дослідження стали:
Участь у Міжнародній науковій конференції «Мовознавча спадщина Левка Полюги: традиції та перспективи (до 95-річчя від дня народження)» (Львів, 20–21 листопада 2025 р.), де науковиці були модераторами секцій «Етнолінгвістичні та діалектологічні студії української мови» та «Синхронія та діахронія української мови: текстові та жанрово-стильові виміри». Соломія-Марія Ковалів представила доповідь на вищезазначену тему.
Підготовлено розділ до колективної монографії англійською мовою: M. Kovaliv, I.Mentynska Forgotten names: Luka Lutsiv. A study of the diaspora period of his creative work. Мовознавча спадщина Левка Полюги: традиції та перспективи (до 95-річчя від дня народження): монографія. Львів, 2026.
Одним із вагомих етапів реалізації гранту була експедиція до Вроцлава в жовтні 2025 року. Дослідниці збирали матеріал, який став підґрунтям для дослідження про повоєнний період творчості Луки Луціва у газеті «Свобода» у США.
Підтримка з боку CIUS засвідчує наукову актуальність і міжнародну затребуваність українських гуманітарних досліджень. Виконання грантового проєкту дало змогу поглибити дослідження у сфері діаспорного літературознавства, розширити коло джерельної бази та активізувати міжінституційну співпрацю. Висловлюємо щиру вдячність CIUS за надану фінансову й організаційну підтримку, а також за сприяння інтеграції українських наукових студій у міжнародний академічний простір. Саме завдяки цій підтримці стало можливим реалізувати дослідницькі ініціативи на високому науковому рівні та забезпечити їх належну апробацію.
