У Львівському окружному адміністративному суді 1 травня відбулися перші всеукраїнські студентські судові дебати ADLAW Arena — освітньо-правовий проєкт, який об’єднав 12 найсильніших команд з різних куточків країни. Організаторами змагань була кафедра адміністративного та інформаційного права Національного університету «Львівська політехніка» спільно з Львівським окружним адміністративним судом і Радою молодих юристів України.
У стінах справжнього суду, де зазвичай вирішують реальні адміністративні питання, цього разу звичайні студенти-правники мали змогу спробувати себе в ролі позивачів чи відповідачів судового процесу. Львів приймав команди з Ірпеня, Одеси, Тернополя, Полтави, Ужгорода, Чернівців та Кропивницького, перетворивши зали судових засідань на таку собі арену інтелектуального протистояння. Саме такі заходи особливо цінні для студентів, адже дають можливість молоді ще під час навчання вийти за межі теорії, відчути реальну атмосферу судового процесу, навчитися працювати під тиском, швидко реагувати на аргументи опонента та формувати професійні зв’язки. Для майбутніх юристів це не просто конкурс — це практичний досвід, що допомагає зрозуміти, якою насправді є професія, і перетворює академічні знання на живий інструмент майбутньої кар’єри.
Ініціаторкою події стала докторка юридичних наук, професорка, завідувачка кафедри адміністративного та інформаційного права Національного університету «Львівська політехніка» Марія Бліхар. Вона зізнається: масштаб перевершив усі очікування.
— Ми маємо меморандум, підписаний з Львівським окружним адміністративним судом, і співпрацюємо з ним: наші студенти відвідують судові засідання, приходять на практику — це третій-четвертий курси, а також магістри.
Цього року в мене виникла ідея вперше провести українські судові дебати ADLAW Arena. Це перший такий досвід для нас. Звісно, були певні моменти, адже ми не очікували такого резонансу: розраховували на шість команд, а зареєструвалося п’ятнадцять. Тому ми провели відбірковий тур і залишили дванадцять команд. Відбірковий етап проходив завчасно: ми оголосили його в Instagram і Facebook, а також розіслали інформацію на електронні пошти державних університетів — на кафедри адміністративного права, адже це наша спеціалізація. Учасники реєструвалися через Google-форму, писали есе. Далі засідав комітет і за визначеною шкалою оцінювання обирав найкращі роботи — саме за результатами есе й відбувся відбір.
Ми сподіваємося, що ці дебати дадуть можливість нашим студентам випробувати себе, вдосконалити навички аргументації, навчитися чути опонента та переконливо обстоювати свою позицію. Не менш важливо, що це простір для нових знайомств, партнерства та професійного зростання. Тож дай Боже, щоб усе вдалося. Ми плануємо проводити ці дебати щороку, — зазначила Марія Бліхар.
Формат дебатів був максимально наближений до реального судового процесу і складався з трьох етапів: відбіркового раунду, півфінального раунду та фіналу. В кожному раунді між собою змагалися по дві команди, яким випадково діставалися ролі позивача та відповідача. Кожна сторона мала сім хвилин на представлення своєї позиції, після чого учасники могли поставити одне одному запитання (по три запитання на команду, а у фінальному раунді, з дозволу судді, — п’ять), далі слово мали судді. Кожен раунд тривав 45–60 хвилин. Після цього судді визначали переможця. Суддями змагань були справжні судді й адвокати, що тільки підсилювало реалістичність усього процесу та давало учасникам змогу почути поради, а також чесний і професійний зворотний зв’язок. Оцінювали все: логіку аргументації, формулювання запитань і відповіді на них. Максимум — 150 балів за раунд.
За правилами команда мала налічувати від двох до трьох учасників, а також могла мати тренера, який міг бути присутнім і спостерігати за виступами студентів, але не мав права підказувати їм. Фабули справ учасники отримали за два тижні до початку — їх надіслали на електронні пошти, тож було вдосталь часу, щоб підготуватися до засідань. Усі завдання стосувались адміністративного права: громадянства, податків і перетину кордону.
Розпочався захід з урочистих вступних промов. Володимир Ортинський, директор ІППО, заслужений юрист України, доктор юридичних наук та професор, звернувся до присутніх:
— Доброго дня, шановні учасники! Те, що ми сьогодні проводимо, є надзвичайно важливим для набуття практичного досвіду. Я щиро вдячний усім командам, які, попри війну, приїхали до Львова, щоб взяти участь у цих адміністративних змаганнях. Цей захід важливий як для організаторів, так і для учасників, адже він працює на майбутнє — для студентів і для тих фахівців, які завтра прийдуть у правничу сферу. Саме сьогоднішні студенти стануть майбутніми суддями та юристами, які розвиватимуть право.
Наш університет має потужну правничу школу: наші випускники працюють у різних галузях права — у Генеральній прокуратурі, у Верховному Суді, в окружних і місцевих судах. Це ті люди, які свого часу також брали участь у подібних заходах. Тому я щиро бажаю кожній команді успіху і, звичайно, комусь — перемоги. Але незалежно від того, яке місце ви посядете, сама участь у цих змаганнях уже є великою перемогою.
Також із вітальними словами виступили голова Львівського окружного суду Олександр Коморний, голова Ради молодих юристів України Євген Которобай та член Ради адвокатів Львівської області Ярослав Пашковський. Учасникам наголосили: адміністративне судочинство — не просто право, а баланс між державою і людиною. Саме тому такі дебати — це не лише навчання, а й підготовка до реального захисту прав громадян.
Самі ж студенти зізнаються: атмосфера була трохи напруженою, але захопливою. Капітан однієї з команд Львівської політехніки «VOTUM» Павло Биков — студент 1-го курсу магістратури — зазначив, що досвід був цікавий.
— Ми перебували безпосередньо в залі судових засідань разом зі справжніми суддями та адвокатами, які оцінювали нас відповідно до реальних норм процесуального права. Було дуже цікаво подивитися на це правозастосування. Нам вдалося добре обстояти свою позицію: ми підібрали сильні аргументи, ставили влучні запитання, відповідали суддям і поводилися впевнено. Думаю, це дало нам змогу показати хороший результат, і ми очікуємо на позитивну оцінку, — поділився хлопець.
— Ми всі (команда з трьох студентів) навчаємося в одній групі, тому готувалися разом: протягом тижня проводили Zoom-зустрічі, багато обговорювали, ділилися напрацюваннями, відпрацьовували позиції як зі сторони позивача, так і відповідача. Окремо готувалися до запитань, зокрема до складних, щоб не розгубитися під час виступу. Наше головне завдання було підтримувати одне одного: підказати, підстрахувати, іноді щось додати або, навпаки, вчасно промовчати. Це була справжня командна робота, — доповнила свого колегу по команді Вікторія Струтинська.
Учасниці з Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (команда «ARGUMENT ARCHITECTS») Ангеліна Чебатаренко та Анастасія Федрак наголосили, що дебати стали для них шансом не лише показати знання, а й відчути себе майбутніми адвокатами:
— Було цікаво, ми довго працювали над цими справами. У нас була класна колегія суддів. Опоненти теж виявилися дуже хорошими. Нам справді сподобалося виступати. Наша позиція узгоджувалася з релевантною судовою практикою, яку ми заздалегідь знайшли, тому працювати було ще цікавіше. Дуже дякуємо організаторам за таку можливість проявити себе. Це було корисно, адже такі змагання допомагають нам формуватись як юристам і майбутнім адвокатам.
Не менш емоційно про подію відгукнулася й учасниця з Ужгорода (команда «Карпатський вердикт»), для якої ADLAW Arena стала першим таким досвідом.
— Надзвичайно цікавий захід, насправді все дуже круто організовано. Мене приємно здивувало, що тут залучені не лише теоретики, а й практики. Організація на високому рівні: подбали не тільки про юридичну складову, а й про всі інші деталі. Добре продуманий розподіл: немає плутанини, очікувань чи ситуацій, коли не знаєш, куди йти. Загалом усе дуже сподобалося. ADLAW Arena — топ, — поділилася Ніколь Мисло, студентка 4-го курсу.
Загалом ADLAW Arena у Львові показала, що сучасна юридична освіта — це не «зазубрювання» законів і нормативних актів, а жива практика, конкуренція, партнерство й формування нового покоління юристів, які готові обстоювати позицію не в теорії, а в реальному професійному середовищі. І схоже, що перший турнір став лише початком нової щорічної традиції.
