Інформація про університет (станом на 01.01.2026 року)
Вже з перших років свого заснування Львівська політехніка зарекомендувала себе потужним осередком науки й освіти в Європі, генератором технічних ідей та винаходів. На основі багаторічної теоретичної й експериментальної діяльності в університеті сформувалися відомі в Україні та за її межами наукові школи.
У 2025 році у Львівській політехніці навчалося 32 651 студент, з них за денною формою навчання — 28 324, за заочною — 4327.
Львівська політехніка у 2025 році – лідер серед університетів України за кількістю поданих заяв від вступників. Львівська політехніка підтвердила статус провідного університету України за результатами державної атестації закладів вищої освіти та національних університетів України у частині провадження наукової (науково-технічної) діяльності, що є серед ключових інструментів державної політики у сфері науки. За результатами атестації Львівська політехніка отримала категорію А — найвищу оцінку у інженерно-технологічних, природничо-математичних та гуманітарно-мистецьких наукових напрямах, а також категорію Б у суспільному науковому напрямі.
Діяльність Національного університету «Львівська політехніка» відповідає місії, візії та цінностям, які визначені у Стратегії розвитку Національного університету «Львівська політехніка» до 2030 року. Зокрема, місія університету — формувати спільноту вільних і відповідальних особистостей, які мислять критично, діють творчо і розвивають суспільство через освіту, науку, інженерію, культуру та просвітництво; візія — Львівська політехніка - інноваційний університет, осередок думок і технологічний центр, де плекаються таланти, народжуються ідеї та втілюються рішення для розбудови сильної України; фундаментом культури та діяльності університету є шість базових цінностей: Патріотизм, Свобода, Гідність, Відповідальність, Партнерство, Інноваційність.
Структура університету
В структурі університету 16 навчально-наукових інститутів, а також Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою, 10 коледжів, 111 кафедр (97 випускових та 14 невипускових), науково-дослідна частина, науково-технічна бібліотека, видавництво, астрономічна обсерваторія, Народний дім «Просвіта», 5 навчально-оздоровчих таборів. Функціонує унікальне середовище для продукування і реалізації креативних ідей та успішнихстартапів – Tech StartUp School та Науковий парк Національного університету «Львівська політехніка» SID CITY.
Освітня діяльність університету
У 2024/25 навчальному році у Львівській політехніці здійснювали підготовку: бакалаврів — за 69 спеціальностями, 84 освітньо-професійними програмами; магістрів — за 56 спеціальностями, 130 освітньо-професійними та 55 освітньо-науковими програмами; докторів філософії — за 51 спеціальністю, 56 освітньо-науковими програмами; докторів наук — за 59 науковими спеціальностями.
Освітній процес забезпечують науково-педагогічні працівники чисельністю 2467 осіб, з яких 487 – штатні доктори наук, професори, та 1421 – кандидати наук, доценти.
У 2025 році укладено черговий договір між Національним університетом «Львівська політехніка» і Центральним агентством з оцінювання та акредитації (Німеччина, Ганновер) (Central Evaluation and Accreditation Agency (Germany, Hannover)) (ZEvA), предметом якого є здійснення міжнародної акредитації чотирьох бакалаврських освітніх програм: «Комп’ютерні науки (Системи штучного інтелекту)», «Комп’ютерні науки (Обчислювальний інтелект смарт систем)», «Комп’ютерні науки (Проєктування та програмування інтелектуальних систем і пристроїв)», «Комп’ютерні науки (Інтернет речей)», а також однієї освітньо-наукової програми підготовки докторів філософії «Комп’ютерні науки» зі спеціальності 122 «Комп’ютерні науки».
Протягом року підготовлено проєкти звітів про самооцінювання зазначених освітніх програм відповідно до процедури та нормативних вимог щодо зовнішнього оцінювання освітніх програм ZEvA.
У Львівській політехніці працюють навчально-наукових центри і лабораторії, створені, зокрема, за підтримки КК «РОШЕН», Львівського ІТ-кластеру, ІТ-компаній GlobalLogic, Eleks, Sigma Software, SoftServe, PLVision LLC, Intellias, Perfectial, Conscensia та Vakoms, AMC Bridge, компанії Сypress, «СІЛЕГО ТЕХНОЛОДЖІ (Україна)», холдингу Leoni; ТзОВ «Сіменс медицина»; компанії відновлюваної енергетики “Еко Оптіма” тощо.
У 2018 році в структурі Міжнародного центру професійного партнерства «Інтеграція» ІГСН була створена Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», яка виконувала інклюзивні функції протягом семи років — до жовтня 2025 року і стала важливим осередком формування інклюзивної культури. За ці роки вона не лише створила наукову та практичну базу для побудови інклюзивного освітнього середовища, а й стала майданчиком для апробації нових методик, досліджень та партнерських проєктів. У жовтні 2025 року на базі Служби «Без обмежень» створено загальноуніверситетську структуру — Центр інклюзивної освіти. Він буде не лише продовжувати традиції попередньої служби, а й інтегрувати інклюзивні практики в усі освітні програми університету, забезпечувати адаптацію навчальних матеріалів, організовувати консультації для студентів і викладачів, створювати систему психологічної підтримки та впроваджувати цифрові технології для підвищення доступності навчання. Центр також візьме на себе функції міжнародної співпраці в питаннях інклюзії, розвиватиме партнерства із закордонними університетами та організаціями, щоб обмінюватися досвідом і впроваджувати найкращі практики. Важливим напрямом його роботи стане моніторинг ефективності інклюзивних процесів, що дасть змогу постійно вдосконалювати середовище навчання.
У 2025 році Центр ветеранського розвитку Національного університету «Львівська політехніка» зміцнив свою позицію як основний координаційний та освітній центр у роботі з ветеранською спільнотою, забезпечуючи всебічну підтримку ветеранів і ветеранок та членів їхніх сімей. Університет успішно взяв на себе функцію ключового механізму для ефективної реінтеграції ветеранської спільноти в цивільне життя, цілеспрямовано розробляючи та впроваджуючи інноваційні рішення, партнерські програми й соціальні ініціативи, спрямовані на їхній професійний, освітній та особистісний розвиток.
Протягом 2025 року Центр проводив активну діяльність у сфері забезпечення інклюзивного освітнього середовища, професійної адаптації та соціальної інтеграції ветеранів війни, прирівняних до них осіб та членів їхніх сімей. Ключовим досягненням звітного періоду є успішне функціонування системи «Єдине вікно», що забезпечує централізований, прозорий і спрощений доступ ветеранів/ветеранок до освітніх послуг. Ефективність цього механізму підтверджується значним зростанням кількості вступників серед ветеранів і ветеранок війни: якщо у 2023 році таких осіб було 77, то у 2025 році їхня кількість зросла до 305. Центр забезпечує повний цикл супроводу цих осіб (загалом 342 особи скористалися послугами), від моменту вступу до постійного вирішення адміністративних і навчальних питань протягом усього періоду навчання.
Центр активно реалізовував освітні й грантові проєкти: завершено навчання 13 осіб у межах проєкту «Ефективний контроль якості в управлінні ІТ- проєктами» (у співпраці з ГО «Академія для героїв»), а також проведено підвищення кваліфікації 39 викладачів з різних куточків України за грантовим проєктом «Підготовка тренерів для побудови системи підтримки та адаптації ветеранів в закладах освіти» (за підтримки Посольства США). Крім того, 108 фахівців соціальної сфери пройшли перепідготовку із соціальної роботи (у співпраці з КУЗТ ЛМЦСПР «Джерело»), а 59 внутрішньо переміщених осіб, зокрема ветеранів війни, стали випускниками міжнародного проєкту Erasmus+ «Реакція університетів на великі перешкоди: Створення стійкої вищої освіти для реагування та управління суспільними кризами» (ТURBO).
Наукова діяльність університету
У 2025 році науковці університету виконували: 48 науково-дослідних робіт відповідно до тематичного плану наукових досліджень і розробок, фінансованих за кошти державного бюджету Міністерства освіти і науки України; 8 науково-дослідних робіт, фінансованих за кошти Національного фонду досліджень України (НФДУ); 1 науково-дослідну роботу за базовим фінансуванням; 1 науково-дослідну роботу за державною цільовою науково-технічною програмою; 1 науково-технічний (інноваційний) проєкт; 1 проєкт із модернізації та розвитку матеріально-технічної бази Центру колективного користування науковим обладнанням (ЦККНО); 31 міжнародний науковий проєкт, колективний грант; понад 180 госпдоговорів.
Загальний обсяг надходжень від виконаних робіт становив 172 144,1 тис. грн, з них 58 059,2 тис. грн — фінансування із загального фонду державного бюджету та 114 084,9 тис. грн — надходження до спеціального фонду.
У результаті виконання в Науково-дослідній частині (НДЧ) науково-технічного (інноваційного) проєкту вартістю понад 5 млн грн оновлено дослідницьку інфраструктуру університету та створено інноваційний простір «Лабораторія DeepTech прототипування».
Університет успішно реалізував і реалізує низку проєктів, які мають потужну інфраструктурну складову, серед яких: Проект GIZ — «Відкрита лабораторія прототипування сталих технологій рециклінгу “СТР-Лаб Політехніка“» обсягом фінансування понад 2 млн грн; «Лабораторія DeepTech прототипування» (DTP-Lab) — спільно з Міністерством освіти і науки України та ТОВ «Компанія Ензим» сумарним обсягом фінансування понад 5 млн грн; Проєкт НФДУ «Розробка гідрогелевих засобів надання невідкладної допомоги при проникних пораненнях черевної порожнини в межах створення центру досліджень нових полімерних матеріалів для медицини» — обсягом фінансування у 2025 році понад 11 млн грн; Проєкт НФДУ «Інноваційні комплексні підходи для відновлення транспортних споруд» — обсягом фінансування у 2025 році понад 13 млн грн.
У межах забезпечення Центру колективного користування науковим обладнанням «Лабораторія перспективних технологій створення та фізико-хімічного аналізу нових речовин і функціональних матеріалів» встановлено та введено в експлуатацію сканувальний електронний мікроскоп з енергодисперсійним спектрометром Apreo 2 C LoVac (Thermo Fisher Scientific), придбаний за кошти Світового Банку в межах проєкту МОН України UIHERP (Ukraine Improving Higher Education for Results Project). Вартість обладнання становить понад 21 млн грн. У межах виділеного МОН України фінансування також успішно встановлено резервні джерела живлення для потреб ЦККНО (встановлення сонячних станцій на дахах 9-го та 8-го навчальних корпусів).
Серед найперспективніших напрямів наукової та інноваційної діяльності в Національному університеті «Львівська політехніка» у 2025 році особливо слід відзначити MilTech, MedTech, BioTech, Renewable EnergyTech, IT, Cybersecurity Tech тощо. Саме на основі цих напрямів відбувається послідовний розвиток тематики науково-дослідних робіт відповідних підрозділів університету, а також започаткування процесів технологічного трансферу на базі університетської інноваційної екосистеми із залученням фахівців Бізнес-інноваційного центру Tech StartUp School та університетського Наукового парку.
У 2025 році Львівська політехніка організувала та провела 95 наукових заходів: 80 міжнародних, 15 всеукраїнських (перелік заходів подано в додатку 29). Результати наукових досліджень працівників університету відображено в низці праць, зокрема: 300 монографіях; 35 підручниках; 260 навчальних посібниках; 100 словниках; понад 5400 наукових статтях (із них 4170 — у фахових виданнях України, 1800 — у виданнях, які входять до міжнародних наукометричних баз даних Scopus і Web of Science), і більш ніж 3400 у матеріалах конференцій.
Вагома частка результатів наукових досліджень належить молодим ученим. У звітному періоді за їхньою участю надруковано 80 монографій, 30 навчальних посібників, 1 підручник, 20 словників і понад 1700 наукових публікацій, з них 488 — у виданнях, які входять до міжнародних наукометричних баз даних Scopus і Web of Science.
Станом на 2025 рік до міжнародних наукометричних баз даних Scopus і Web of Science входили чотири наукові фахові видання університету: Chemistry & Chemical Technology (Scopus, Q3; Web of Science, Q4); Mathematical Modeling and Computing (Scopus, Q3); «Геодинаміка» / Geodynamics (Web of Science, Q4; Scopus, Q4); «Екологічні проблеми» / Environmental Problems (Scopus).
Упродовж 2025 року працівники Національного університету «Львівська політехніка» отримали 109 охоронних документів (з них 23 патенти на винахід) і 9 свідоцтв про реєстрацію авторського права на службовий твір, а також подали до Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» 110 заявок на видання патентів України (з них 28 заявок на винахід) і 10 заявок на державну реєстрацію авторського права на службовий твір. У звітному періоді укладено один ліцензійний договір на право використання винаходу на суму 30 тис. грн.
У 2025 році завершили підготовку 15 докторантів і 110 аспірантів. Загалом підготовку докторантів, аспірантів та здобувачів ступенів у Львівській політехніці забезпечують 1209 наукових керівників (наукових консультантів), серед них 603 — доктори наук, професори. 2025 року наукове керівництво (наукове консультування) здійснювали 857 осіб, з них 300 — доктори наук, професори. У звітному році докторанти, аспіранти та працівники університету захистили 16 докторських, 3 кандидатські та 117 дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.
Атестацію наукових та науково-педагогічних кадрів в університеті здійснюють 23 постійно діючі спеціалізовані вчені ради для захисту докторських і кандидатських дисертацій за 54 науковими спеціальностями. У 2025 році у Львівській політехніці утворено 111 разових спеціалізованих вчених рад для присвоєння наукового ступеня доктора філософії. Упродовж 2025 року на засіданнях постійно діючих спеціалізованих вчених рад університету захищено 16 докторських та 5 кандидатських дисертацій. У разових спеціалізованих вчених радах захищено 116 дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії. Зокрема, докторанти, аспіранти та працівники університету захистили у спеціалізованих вчених радах Львівської політехніки 9 докторських, 3 кандидатські та 116 дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.
Міжнародна співпраця університету
У 2025 році навчально-наукові інститути Львівської політехніки активно здійснювали міжнародну співпрацю як важливий стратегічний напрям розвитку університету. Вона охоплювала участь у міжнародних освітніх і наукових програмах, виконання спільних дослідницьких проєктів, академічну мобільність студентів і викладачів, а також розвиток партнерських відносин із закордонними закладами вищої освіти та науковими установами. Значну увагу надавали інтеграції в європейський освітній і науковий простір, обміну досвідом, підвищенню якості освіти та посиленню міжнародної конкурентоспроможності університету.
Напрацьовані міжнародні освітні та наукові контакти надали Львівській політехніці у 2025 році можливість укласти нові угоди про співпрацю із закордонними закладами вищої освіти. Протягом звітного року підписано, оновлено та пролонговано 188 міжнародних угод, серед яких — рамкові угоди з університетами, кафедральні та інститутські угоди, угоди про подвійні дипломи студентів, угоди про стажування науково-педагогічних працівників, а також міжінституційні угоди академічної мобільності Erasmus+ КА1. Зокрема, у 2025 році укладено 30 нових рамкових угод з університетами світу, загальна кількість яких у звітному році становила 225. Загалом у звітному році діяли 557 міжнародних угод про співпрацю із закладами вищої освіти та організаціями із 46 країн світу.
У короткотривалій академічній мобільності взяли участь 72 студенти. У межах реалізації міжінституційних угод за програмою Erasmus+ KA1, укладених Центром міжнародної освіти спільно з кафедрами університету, у 2025 році 117 здобувачів вищої освіти університету здійснили семестрову академічну мобільність у закладах вищої освіти європейських країн (понад 60 днів).
У звітному році кафедра практичної психології ментального здоров’я ІППО продовжила участь у британському проєкті Twinning, який координує та фінансує магістерську програму подвійних дипломів «Ментальне здоров’я, травма та психологічний добробут» обох університетів: Львівської політехніки й Університету Ноттінгем Трент (м. Ноттінгем, Велика Британія). Вона поєднує в собі дві освітні магістерські програми університетів-партнерів цього проєкту: програму «Психологія» (Львівська політехніка) і програму «Ментальне здоров’я та психологічний добробут» (Університет Ноттінгем Трент). У звітному році кафедра практичної психології ментального здоров’я ІППО взяла повторну участь у конкурсі в межах британського проєкту Twinning. Здобутий третій грант у розмірі 50 тис. фунтів стерлінгів дав можливість у вересні 2025 року продовжити програму та провести новий набір 16 студентів за освітньо-професійною програмою подвійних дипломів для магістрів «Психічне здоров’я, травма та психологічний добробут». У 2025 році 12 студентів стали випускниками програми, 16 студентів продовжували навчання та 16 студентів розпочали навчання за програмою «Психічне здоров’я, травма та психологічний добробут». Навчання студентів відбувається дистанційно. Студенти матимуть доступ до онлайн-платформ, ресурсів і служб підтримки Університету Ноттінгем Трент.
У 2025 році академічна мобільність науково-педагогічних працівників зросла та досягнула довоєнного рівня, що становить 789 поїздок працівників за різними її видами. У таких академічних візитах за кордон також взяли участь 29 наукових та адміністративних працівників. Зросла активність політехніків щодо проходження стажування та навчання за програмами підвищення кваліфікації (тренінги, семінари, вебінари тощо) за кордоном. Загалом 710 науково- педагогічних працівників підвищували кваліфікацію в закордонних установах, з них 244 особи пройшли стажування в закордонних університетах-партнерах і 466 осіб взяли участь у різних видах навчання з метою підвищення кваліфікації (зокрема: тренінги — 72 особи, семінари — 44 особи, літні/ зимові школи — 5 осіб).
У звітному році активно відбувалася академічна мобільність НПП за програмою Erasmus+ КА1. У європейських університетах-партнерах провели лекції 65 НПП, 40 науково- педагогічних та адміністративних працівників стали учасниками тренінгів за програмою академічної мобільності Erasmus+ КА1, а 3 викладачі взяли участь у наукових дослідженнях і науковому стажуванні за програмою Erasmus+ КА1 в Університеті Даларна (Швеція). Результатами тренінгів є впровадження європейського досвіду в інститутах і на кафедрах Львівської політехніки. Участь у міжнародних проєктах і наукових дослідженнях у закордонних університетах та організаціях взяли 105 осіб. Ці дослідження здебільшого проводили за кошти проєктів та грантів Європейського Союзу.
У 2025 році в очній і/або дистанційній формі викладав 31 іноземний учасник програми «Візит-професор», з них 4 — очно. За їхньою участю в університеті проведено міжнародні факультативні курси — лекції для студентів поза навчальним планом, що сприяли розширенню знань молоді за обраним фахом. У Львівській політехніці як науково-педагогічні працівники були працевлаштовані 8 іноземних фахівців. Викладання відбувалося здебільшого англійською, а також італійською та польською мовами. Зросла кількість викладачів-іноземців за програмою «Гостьовий лектор», яка передбачає короткі курси лекцій тривалістю від 10 годин. У цій програмі взяв участь 71 висококваліфікований закордонний фахівець, з них 10 професорів викладали очно. У звітному році у Львівській політехніці підвищували кваліфікацію у формі міжнародного освітнього та наукового стажування в очній і дистанційній формі 11 осіб, 3 з них очно. Попри воєнний стан у країні, Львівську політехніку відвідало чимало іноземних фахівців, зокрема: за програмою «Візит- професор» — 4 особи, за програмою «Гостьовий лектор» — 11 осіб, з метою читання лекцій за програмою Erasmus+ КА1 — 4 особи, для участі в науковій конференції — 6 осіб, для участі в культурно-мистецьких заходах — 49 осіб, з метою стажування — 10 осіб, для участі в інших заходах — 27 осіб. Загалом упродовж 2025 року 199 представників закордонних ЗВО побували з візитом у Львівській політехніці
Переможцями конкурсів на здобуття освітніх стипендій, грантів і проєктів стали 75 працівників та творчих колективів університету. Найвагоміші міжнародні освітні проєкти навчально-наукових інститутів у 2025 році реалізували за програмою Erasmus+ (додатки 36 і 37), а саме: 136 проєктів міжнародної академічної мобільності Erasmus+ КА1 із закладами вищої освіти ЄС; 23 проєкти Erasmus+ КА2; 20 проєктів Erasmus+ Жан Моне.
Інноваційна діяльність і співпраця з бізнесом
Бізнес-інноваційний центр Tech StartUp School (TSUS) — інноваційна локація та середовище для розвитку стартапів, що діє на базі Національного університету «Львівська політехніка». Центр підтримує команди на шляху від ідеї до прототипу й ринку через навчання, менторство, акселераційні програми, події для нетворкінгу та партнерства з бізнесом. У 2025 році TSUS сфокусувався на масштабуванні підприємницьких програм для молоді та дорослих, розвитку інноваційної екосистеми університету (спільно з Науковим парком SID City (SID City Scientific Park) Національного університету «Львівська політехніка»), посиленні міжнародної взаємодії та підтримці ініціатив із соціально-економічним ефектом через партнерські проєкти й практикоорієнтовані навчальні формати.
Виконуються інноваційні навчальні програми та проєкти, зокрема Співпраця з проєктом «Публічно-приватне партнерство для поліпшення професійної освіти в Україні» (EdUP), Підтримка студентських стартапів програми «Інтернет речей» Національного університету «Львівська політехніка»: IoT StartUp DemoDay, Партнерство з EU4Digital Academy: розвиток цифрових навичок для малих та середніх підприємств і громадян, Відзначення проєкту «Стартап Батяри» Подякою НАН України та підсумки сезону, Майстер-клас із біотехнологій у Tech StartUp School (BioTech Hub) та тренінги з підприємництва, «Стартап Прорив 5.0»: перезапуск акселераційної програми Tech StartUp School, Воркшоп «Автоматизація, інтернет речей та штучний інтелект в агропродовольчій сфері» тощо.
На базі кафедри робототехніки та інтегрованих технологій машинобудування Інституту механічної інженерії та транспорту Львівської політехніки створено навчально-технічний центр HAAS (HTEC) і розпочато набір на курси операторів-налагоджувальників верстатів із ЧПК. Центр працює на обладнанні HAAS (зокрема, вертикально-фрезерному верстаті HAAS VF-2) та забезпечує підготовку за методиками HAAS із дотриманням професійних стандартів.
Діяльність Наукового парку Львівської політехніки спрямована на поєднання наукового потенціалу викладачів, працівників і студентства з практичними потребами українського та міжнародного бізнесу.
Проєкти наукового парку Національного університету «Львівська політехніка»: Розвиток стартапу DOFamine: міжнародна промоція та впровадження симуляторів для навчання і реабілітації, Розвиток цифрових продуктів для територіальних громад: платформа Pay4Victory, Інновації для Києва: презентація рішень SID City Scientific Park у Київській міській державній адміністрації (КМДА), Проєкт Excel4Pro: партнерська координація та розвиток Excellence Hub (рослинні білки), Проєкт LASER-PRO Excellence Hub: kick-off партнерів і розвиток лазерної/ фотонної екосистеми, Проєкт Heat2Heat: організація вебінару про розвиток водневих та енергетичних технологій в Україні, Проєкт INPACE: участь у форумі та зустрічі консорціуму в National University of Singapore, Запуск застосунку Im2be для підтримки родинних зв’язків, Підтримка військових: передача медичних розробок AQUIOR та виробів для профілактики «окопної стопи» тощо.
Культурно-просвітницька діяльність
Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК) у 2025 році послідовно реалізовував свою місію в руслі Стратегії розвитку Національного університету «Львівська політехніка», зосереджуючи діяльність на зміцненні гуманітарного простору університету, розширенні міжнародної співпраці та підтримці глобальної української спільноти. Серед численних проєктів МІОК: Міжнародний симпозіум «Українська освіта за кордоном: місія та візія»; Освітня академія для українських суботніх та недільних шкіл Європи «Освіта без кордонів: виклики та перспективи недільних і суботніх шкіл у Європі», у межах якоїавторський колектив науковців МІОКу презентував новий навчальний посібник «Ключ до України: велич малих міст»; Міжнародна науково-практична конференція «Діалогова платформа “Українська мова: нові контексти буття“» та круглі столи за участю Надзвичайного і Повноважного Посла Канади в Україні Наталки Цмоць; ХХ Міжнародна літня школа україністики «Крок до України», яка об’єднала учасників із шести країн світу (Австрії, Аргентини, Бразилії, Ізраїлю, Лівану, Німеччини) тощо. У 2025 році інститут завершив дослідження «Громадотворення українців в Естонії» й презентував його під час Міжнародної конференції «Українці Балтії: інтеграція і громадотворення», проведеної у партнерстві з Virtual Ukraine Institute for Advanced Study (VUIAS) 29 квітня в Національному університеті «Львівська політехніка». Крім того, 8 жовтня 2025 року відбулася панельна дискусія «Українські інституції за кордоном: від самозарадності до сталого розвитку».
Підсумовуючи: у 2025 році МІОК провів у стінах Львівської політехніки за участю керівників університету 25 подій, зокрема 7 зустрічей та 9 наукових заходів, до яких долучилися 2766 осіб — представники органів влади, лідери громадської думки та визначні діячі, а також реалізував 2 волонтерські проєкти й благодійні акції зі збору коштів для ЗСУ.
Просвітницька, соціокультурна та інформаційна діяльність — один з важливих напрямів роботи бібліотеки. У звітному році книгозбірня організовувала зустрічі, лекції, презентації тощо. У 2025 році у приміщеннях бібліотеки проведено 164 соціокультурні заходи, які відвідали понад 9 тис. користувачів. Значну частину заходів організовано спільно з партнерами — ГО «Центр порятунку української культурної спадщини», Благодійним фондом Нагірних — у межах культурно-мистецького проєкту «Кава на Професорській».
Для ознайомлення гостей з історичною та науковою спадщиною Національного університету «Львівська політехніка» працівники музею у 2025 році провели 165 екскурсій головним корпусом Політехніки, зокрема 39 платних екскурсій на суму 26 тис. грн. Ці заходи відвідали 3360 осіб, серед яких — студенти, працівники, випускники й гості Львівської політехніки та її коледжів, абітурієнти та школярі, учасники громадських і волонтерських організацій, екскурсійні групи з гідами, львів’яни та гості міста.
2025 рік для Народного дому «Просвіта» став роком активної творчої, культурно-просвітницької та громадської діяльності. У складних умовах воєнного часу колективи Народного дому не припиняли виконувати важливу місію — формування духовних цінностей, національної свідомості та патріотичного світогляду студентської молоді, беручи активну участь у культурному житті Львівської політехніки та міста Львова. Упродовж року в Народному домі «Просвіта» працювали творчі колективи різних жанрових напрямів — хорові, інструментальні, театральні, танцювальні та вокальні: Народна хорова капела студентів «Гаудеамус», Народний ансамбль бандуристок «Заспів», Народний чоловічий хор «Орфей», Народний камерний оркестр «Поліфонія», Народний театр-студія «Хочу», Народний духовий оркестр «Політехнік», Народний ансамбль танцю «Вірність», Народний камерний вокальний ансамбль «Аколада», Народний симфонічний оркестр, Народний ансамбль естрадної пісні «Сузір’я», Ансамбль бального танцю «Грація».
У 2025 році Центр студентського капеланства організував і провів при храмі блаж. свщм. Олексія Зарицького для університетської спільноти численні заходи, зокрема: Богослужіння з нагоди свят і днів пам’яті; 10-ту спільну Щедру вечерю зі студентами; перегляд різдвяного фільму з частуванням; двічі на рік Ігнатіанські (в мовчанці) реколекції «Школа контакту з Богом»; Хресну ходу Студентським містечком Львівської політехніки; зустрічі-катехизи для студентів під назвою «Кава з капеланом»; передріздвяні реколекції для студентів та молоді; СтудVечір — простір для молитви, спілкування та відпочинку студентської молоді; освітні зустрічі для студентів і молоді «Студдень». Важливим напрямом діяльності Центру студентського капеланства є організування поїздок на схід та деокуповані території України, зокрема, у 2025 році — 12-та різдвяна поїздка з колядою та гаївкою.
Вагомі результати студенти Львівської політехніки показали під час міжнародних змагань із санного спорту, стрільби з лука, стендової стрільби, велосипедного спорту, самбо, кіокушинкай карате, боксу. Варто відзначити, зокрема, такі результати змагань: Анна Шкрет (ІГСН) за результатами виступів на етапах Кубка світу із санного спорту виборола право представляти Україну на зимових Олімпійських іграх у 2026 році; Дзвеніслава Черник (ІКНІ) та Святослав Карпенко (ІЕСК) представляли Львівську політехніку на змаганнях зі стрільби з лука на Всесвітній літній універсіаді і стали призерами чемпіонатів світу; Олександра Бартишева (ІХХТ) та Валерія Бартишева (ІХХТ) посіли призові місця на чемпіонаті Європи зі стендової стрільби в різних видах програми; Тарас Іваник (ІКНІ) виборов золоту медаль у міжнародній гонці переслідування на велотреку серед юніорів; Владислав Жоган (ІЕСК) здобув бронзову медаль чемпіонату Європи із самбо; Єлизавета Адамчук (ІКНІ) стала чемпіонкою Європи з кіокушинкай карате серед юніорок; Едуард Гусєв (ІКТА) виборов бронзову медаль чемпіонату Європи з боксу.
Активна робота Колегії та профкому студентів у 2025 році сприяла збереженню та розвитку українського культурного надбання. Реалізовано низку ініціатив, зокрема: майстер-класи з розпису писанок до Великодня та Андріївські вечорниці, які показали глибоку повагу до національних звичаїв; Шевченківські читання, приурочені до дня народження поета 9 березня, що стали важливою освітньою та патріотичною подією року; регулярні акустичні вечори в інститутах, які створили платформу для самовираження талановитої молоді, що є надзвичайно цінним для розвитку студентської спільноти. Найяскравішою сторінкою 2025 року стало поєднання мистецьких традицій з потужною підтримкою війська. Це, зокрема, заходи «Весна Політехніки 2025» та «Осінь Політехніки», що дало змогу продемонструвати таланти всіх інститутів. Функціонування клубів за інтересами (клубу дипломата, дебатного клубу, англомовного клубу, книжкового клубу) у звітному році стало важливим інструментом неформальної освіти і сприяло розвитку критичного мислення та м’яких навичок (soft skills) у студентів. Організовано масштабну спортивну лігу — 9 турнірів між командами інститутів, де студенти змагалися за першість у різних видах спорту. 2025 рік став періодом змін і викликів, які студентство прийняло з непохитною рішучістю, і водночас довів, що студентство Львівської політехніки — це не лише про навчання, а й про відповідальність, творчість і незламність.