Про кафедру фотограмметрії та геоінформатики

Кафедра фотограмметрії та геоінформатики є структурним підрозділом Інституту геодезії Національного університету «Львівська політехніка», що здійснює підготовку фахівців у сфері сучасних геопросторових технологій.

Освітня та наукова діяльність кафедри охоплює фотограмметрію, дистанційне зондування Землі, геоінформаційні системи та технології, застосування безпілотних літальних апаратів для збирання та опрацювання просторових даних, а також цифрові технології в точному землеробстві.

Кафедра забезпечує підготовку здобувачів вищої освіти на рівнях бакалавра, магістра та доктора філософії, поєднуючи фундаментальну підготовку з практичними навичками роботи із сучасним обладнанням і програмним забезпеченням.

Навчальний процес тісно пов’язаний із науковими дослідженнями та прикладними проєктами кафедри, що дозволяє студентам брати участь у реальних завданнях у сферах моніторингу довкілля, картографування, управління територіями та розвитку точного землеробства.

Кафедра підтримує співпрацю з українськими та міжнародними науковими установами, освітніми закладами та профільними компаніями, що сприяє впровадженню сучасних технологій у навчальний процес та підготовці конкурентоспроможних фахівців.

Історія кафедри фотограмметрії та геоінформатики

Витоки: від перших ідей до становлення (кінець ХІХ ст. - 1963)

Історія кафедри бере початок задовго до її офіційного створення. Ще наприкінці ХІХ століття у Львівській політехніці зароджуються фотограмметричні дослідження, пов’язані з іменами професорів Вацлава Ласки та Каспера Вайґеля. Саме тут формуються перші наукові підходи до використання зображень для картографування територій.

У міжвоєнний період у Львові активно застосовують фотограмметрію для створення топографічних карт, зокрема виконуються аерофотознімальні роботи та укладаються карти різних регіонів.

Після Другої світової війни, у 1945 році, в оновленій структурі Львівського політехнічного інституту створюється геодезичний факультет. Саме тоді закладаються основи сучасної освітньої та наукової школи. Водночас через нестачу кадрів окремі кафедри фотограмметрії та картографії тимчасово об’єднують з іншими підрозділами.

Важливим кроком стало відкриття у 1956 році спеціальності «Аерофотогеодезія», яка швидко набула популярності. Саме вона сформувала основу для підготовки майбутніх фахівців галузі.

У 1963 році відбулася ключова подія – створення самостійної кафедри аерофотогеодезії, що стало відповіддю на світові тенденції розвитку геодезії та картографії.

Формування наукової школи (1963-1988)

Період 1960–1980-х років став часом активного становлення кафедри як потужного освітньо-наукового центру.

Першим завідувачем кафедри був доц. Олексій Лисичанський, який зосередився на розвитку навчально-методичної роботи. Водночас значний внесок у формування фотограмметричного напряму зробив Юрій Панкратьєв ініціатор створення лабораторій та нових підходів до навчання.

З 1967 року кафедру очолив проф. Віктор Фінковський. Саме під його керівництвом вона перетворилася на один із провідних центрів фотограмметрії в Україні. Було відкрито науково-дослідну лабораторію, активно розвивались дослідження, підготовка аспірантів та міжнародна наукова діяльність.

Кафедра отримала сучасне на той час обладнання стереопроєктори, стереографи, фототеодоліти – що дозволило поєднати теоретичну підготовку з практикою. Значну увагу приділяли польовим і виробничим практикам, зокрема аерознімальним роботам.

У цей період сформувалася сильна наукова школа, яка визначила подальший розвиток кафедри на десятиліття вперед.

Цифрова трансформація і поява ГІС (1988–2002)

Наприкінці 1980-х років кафедра вступає у нову епоху. У 1988 році її очолює проф. Олександр Дорожинський, який ініціює перехід від аналогових методів до аналітичної та цифрової фотограмметрії. Зокрема відбувається впровадження комп’ютерних технологій, розвиток цифрового опрацювання зображень та інтеграція фотограмметрії з геоінформаційними системами.

У 1992 році відкривається спеціальність «Геоінформаційні системи і технології», що стало стратегічним кроком у розвитку кафедри.

У 2002 році кафедра отримує сучасну назву – кафедра фотограмметрії та геоінформатики, що відображає розширення її наукових і освітніх напрямів.

Паралельно активно розвивається міжнародна співпраця: стажування, участь у конференціях, партнерства з університетами Європи та провідними компаніями галузі.

Сучасний розвиток: інновації та міжнародна інтеграція (2003 - сьогодні)

У ХХІ столітті кафедра продовжує динамічно розвиватися, поєднуючи традиції та новітні технології.

Під керівництвом проф. Олександра Дорожинського активно розвивалися цифрова фотограмметрія; дистанційне зондування Землі; геоінформаційні системи; навігаційно-цифрові технології.

Кафедра стала ініціатором міжнародних конференцій та наукових проєктів, а також центром підготовки висококваліфікованих фахівців і науковців.

У наступні роки кафедру очолював проф. В.М. Глотов (2018-2023), який приділяв значну увагу розвитку освітнього процесу та наукових досліджень. У 2024-2025 роках кафедру очолював доц. Є.О. Шило. З 2026 року завідувачем кафедри є проф. Б.В. Четверіков.

Було відкрито нові освітні програми, зокрема «Цифрові технології в точному землеробстві» та «Аерознімання з безпілотних літальних апаратів»

Попри складні суспільні виклики, кафедра зберігає активну наукову діяльність, інтегрується у міжнародний освітній простір та впроваджує сучасні технології у навчальний процес.

Кафедра сьогодні

Сьогодні кафедра фотограмметрії та геоінформатики – це сучасний освітньо-науковий центр, який поєднує багаторічні традиції з інноваціями, активно співпрацює з міжнародною академічною спільнотою, готує фахівців, здатних працювати з найновішими геопросторовими технологіями.

Оновлено 2 тижні 2 дні тому