Історія кафедри автоматизації та комп'ютерно-інтегрованих технологій

Кафедра «Автоматизація та комп’ютерно-інтегрованих технологій» бере свій початок з 1917 року, коли із викладацького складу кафедри «Теплових машин» була створена кафедра «Pomiary maszynowe», що найбільш близько українською перекладається як «Технологічні вимірювання». З 1927 року по сьогоднішній день кафедра розміщується в щойно збудованому тоді корпусі Львівської політехніки (сьогодні — Х корпус, що на вулиці Устияновича, 5). З 1920 року по 1941 рік кафедрою завідував професор Роман Віткевич. У 1940 році її назвали кафедрою «Теплотехнічних вимірювань».

У вересні 1944 року кафедра отримує назву «Теплотехнічні вимірювання і прилади». До 1951 року її очолював кандидат технічних наук, доцент Микола Шуміловський, згодом професор, член-кореспондент Академії наук Киргизії. З 1951 по 1958 роки кафедра окремою секцією входила до складу кафедри «Автоматичні вимірювальні пристрої», яку очолював професор Костянтин Карандєєв, згодом член-кореспондент Академії наук СРСР. З цієї кафедри виділилася більшість кафедр факультету автоматики, вона стала школою, з якої вийшла плеяда вчених, що заклала основу для створення у Львові сучасної приладобудівної промисловості.

В 1958 році в зв’язку з потребою спеціалістів з автоматизації технологічних процесів кафедра реорганізовується — на її базі та частини викладачів кафедри «Процесів і апаратів хімічних виробництв» організована кафедра «Автоматизації виробничих процесів» (завідувач кафедри кандидат технічних наук, доцент Юрій Сітницький — 1958-1970 р.р.). В цей час була створена основна лабораторна база кафедри і визначився напрямок наукових пошуків її співробітників. У 1960–1970 р.р. кафедра належала до факультету автоматики і готувала фахівців з чотирьох спеціальностей: автоматизація і комплексна механізація хіміко-технологічних процесів, автоматизація теплоенергетичних процесів, автоматизація процесів переробки нафти і газів, автоматизація процесів добування, транспортування і зберігання нафти і газу. Дві останні спеціальності кафедри у 1963 році були передані Івано-Франківському філіалові Львівської політехніки (зараз Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу). У 1964 році на кафедрі була сформована та почала працювати науково-дослідна лабораторія (НДЛ-25), у якій до сьогодні співробітники кафедри виконують науково-дослідні роботи на замовлення промислових підприємств, державних установ, Міністерства освіти і науки України.

У 1969 році кафедра «Автоматизації виробничих процесів» була перейменована на кафедру «Автоматизації теплових і хімічних процесів». У 1971 році кафедрою в складі теплотехнічного факультету завідував кандидат технічних наук, доцент Володимир Кос. У 1980 році його наступником став кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Едуард Браїлов. У 1986 році кафедру очолив кандидат технічних наук, доцент Євген Пістун, сьогодні доктор технічних наук, професор, академік Української нафтогазової академії. В 2001 році кафедра разом з іншими кафедрами увійшла до новоствореного Інституту енергетики та систем керування. У 2017 році кафедра «Автоматизації теплових і хімічних процесів» була перейменована на кафедру «Автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій». У 2021 році кафедру очолив доктор технічних наук, професор Федір Матіко.

На початку 90-х років ХХ століття кафедра була ініціатором відкриття в Україні базового напрямку «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології». На кафедрі був розроблений проєкт стандарту України з цього базового напрямку. Завідувач кафедри професор Пістун Є.П. очолював науково-методичну комісію Міністерства освіти і науки України з цього напрямку, був заступником голови експертної ради ДАК (Державної акредитаційної комісії України) з комп’ютерних наук і технологій та національної безпеки. 

У 2015 році в Україні було запроваджено новий перелік галузей знань і спеціальностей. Кафедра взяла активну участь у розробленні стандартів бакалавра, магістра та доктора філософії за спеціальністю 151 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології». Завідувач кафедри Федір Матіко з 2016 р. до 2024 р. був членом підкомісії «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» науково-методичної комісії з інформаційних технологій, автоматизації та телекомунікацій сектору вищої освіти Науково-методичної ради МОН України. З 2025 року доцент кафедри Роман Федоришин є членом підкомісії «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка» науково-методичної комісії сектору вищої освіти Науково-методичної ради МОН та бере участь у розробленні стандартів вищої освіти за спеціальністю G7 «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка».

Викладачі кафедри активно працюють над підвищенням якості освітніх програм кафедри, а також беруть участь у роботі державної системи забезпечення якості освітньої діяльності. Завідувач кафедри Федір Матіко (з 2019 по 2024 рік) та доцент кафедри Ігор Костик (з 2024 року) є експертами Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти за спеціальністю «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» і, відповідно, беруть участь у роботі експертних груп під час акредитаційної експертизи освітніх програм рівня бакалавра, магістра, доктора філософії. З червня 2024 р. до грудня 2025 р. завідувач кафедри Федір Матіко був членом галузевої експертної ради (ГЕР) 17 «Електроніка, автоматизація та електронні комунікації», а з березня 2026 р. є членом ГЕР G II «Автоматизація, електроніка та приладобудування».

Кафедра готує фахівців за спеціальністю G7 «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка» за трьома рівнями вищої освіти: бакалавра, магістра, доктора філософії (PhD). Для цього реалізуються такі освітні програми:

1. Освітньо-професійна програма «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології», перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, 4 роки навчання.

Освітні траєкторії програми бакалаврського рівня:

  • Комп’ютерно-інтегровані системи керування промисловими об’єктами;
  • Комп'ютерно-інтегровані комплекси робототехнічних систем;
  • Інформаційні технології комп'ютерно-інтегрованих систем керування.

2. Освітньо-професійна програма «Комп'ютерно-інтегровані системи керування виробництвами», другий (магістерський) рівень вищої освіти, 1,5 року навчання.

Освітні траєкторії ОПП магістерського рівня:

  • Комп’ютерно-інтегровані системи керування хімічними та харчовими виробництвами;
  • Комп'ютерно-інтегровані системи керування об’єктами енергетики;
  • Інформаційні технології комп'ютерно-інтегрованих систем керування.

3. Освітньо-наукова програма «Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології», другий (магістерський) рівень вищої освіти, 2 роки навчання.

Освітні траєкторії ОНП магістерського рівня:

  • Комп’ютерно-інтегровані системи керування хімічними та харчовими виробництвами;
  • Комп'ютерно-інтегровані системи керування об’єктами енергетики;
  • Інформаційні технології комп'ютерно-інтегрованих систем керування.

4. Освітньо-наукова програма «Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології», третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти (PhD), 4 роки навчання, освітня компонента — 1,5 року.

ОНП третього рівня передбачає виконання освітньої складової, а також наукового дослідження, за результатами якого здобувач готує та захищає дисертаційну роботу за напрямками:

  1. Розроблення та удосконалення засобів автоматизації, автоматизованих систем керування технологічними процесами та комплексами різного призначення, робототехнічних комплексів.
  2. Розроблення та удосконалення методів керування об’єктами та процесами у різних галузях діяльності.
  3. Моделювання об’єктів та систем керування. Ідентифікація об’єктів керування.
  4. Розроблення математичного, інформаційного, програмного, технічного забезпечення автоматизованих систем керування технологічними та організаційно-технічними об’єктами і процесами.
  5. Теоретичні основи й методологія створення САПР, зокрема формалізація об'єктів, цілей та критеріїв проєктування. Алгоритмізація завдань проєктування, проблемна адаптація САПР.
  6. Розроблення пакетів прикладних програм для автоматизованого проєктування засобів автоматизації, робототехніки та систем керування.
  7. Теоретичні основи аналізу, синтезу, підвищення ефективності, оптимізації комп’ютерно-інтегрованих систем керування процесами, систем автоматичного контролю технологічних процесів.
  8. Розроблення та удосконалення автоматизованих систем вимірювання та контролю технологічних параметрів.

В національному університеті «Львівська політехніка» функціонує докторантура, де готуються наукові кадри вищої кваліфікації — доктори наук за науковими спеціальностями:

  • 05.11.01 — прилади та методи вимірювання механічних величин;
  • 05.13.07 — автоматизація процесів керування.

Працює спеціалізована вчена рада Д 35.052.04, яка проводить захисти кандидатських та докторських дисертацій за вказаними вище науковими спеціальностями.

Кафедра підготувала тисячі фахівців з автоматизації, які працюють: в науково-дослідних, проєктних інститутах, де розробляють нові методи та засоби автоматичного контролю, регулювання та управління, нові системи автоматизації, розробляють та створюють нові системи автоматизованого проєктування, а також програмного забезпечення для автоматизованих та комп’ютерно-інтегрованих технологій; в організаціях, які виконують монтаж і налагодженні систем автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій для підприємств хімічної, харчової, газової та інших галузей промисловості, атомної та теплової енергетики.

Лабораторії кафедри обладнані сучасними засобами автоматизації провідних виробників засобів та систем автоматизації, зокрема Siemens, Schneider Electric, Unitronics, Мікрол, Mitsubishi, найрізноманітнішими засобами технологічних вимірювань та їх метрологічного забезпечення. В навчальному процесі широко застосовується сучасне програмне забезпечення, системи автоматизованого проєктування, спеціалізовані програмні пакети для моделювання об’єктів і систем керування, для прикладу, модель-тренажер атомного енергетичного блоку. 

Науковий напрямок кафедри: розробка елементів і підсистем збору та первинної обробки інформації в автоматизованих системах керування технологічними процесами, автоматизація технологічних процесів та виробництв.

Ряд нових вимірювальних приладів та пристроїв для контролю та управління технологічним процесом виробництва волоконних світловодів (витратоміри мікровитрат газів, концентратоміри парогазових сумішей галогенідів з киснем, виконавчі механізми та регулюючі органи на мікровитрати, в тому числі і для агресивних середовищ), регулятори-оптимізатори для систем автоматизації кульових барабанних млинів, взірцеві витратомірні установки та газоаналізатори, вимірювальні перетворювачі технологічних параметрів, що розроблені на кафедрі, доведені до серійного випуску, широко впроваджуються та застосовуються в різних галузях народного господарства як в Україні, так і за кордоном.

На кафедрі діє одна із найбільш відомих наукових шкіл з обліку енергоносіїв, зокрема природного газу, в рамках якої розробляються нормативні документи України (стандарти, правила, настанови, методики виконання вимірювань), нові технічні засоби та системи обліку енергоносіїв, методики атестації та повірки засобів та систем обліку тощо. Для прикладу, на кафедрі розроблено комплекс державних стандартів України «Вимірювання витрати та кількості рідини й газу із застосуванням стандартних звужувальних пристроїв» (ДСТУ ГОСТ 8.585.1:2009, ДСТУ ГОСТ 8.585.2:2009, ДСТУ ГОСТ 8.585.3:2009, ДСТУ ГОСТ 8.585.4:2009, ДСТУ ГОСТ 8.585.5:2009), який чинний в Україні з 01.04.2010р, міждержавних стандартів ГОСТ 8.586.1-2005 (ИСО 5167-1:2003), ГОСТ 8.586.2-2005 (ИСО 5167-2:2003), ГОСТ 8.586.3-2005 (ИСО 5167-3:2003), ГОСТ 8.586.4-2005 (ИСО 5167-4:2003), ГОСТ 8.586.5-2005 (ИСО 5167-5:2003), які впроваджено в багатьох інших країнах. В НДЛ-25 виконано науково-дослідні роботи, за результатами яких розроблено національні стандарти ДСТУ EN ISO 6976:2020, ДСТУ EN 12480:2019, ДСТУ 9231:2023, стандарт АТ «Укртрансгаз» СОУ 49.5-30019801-143:2019. Розроблено 6 методик державної та міждержавної служби стандартних довідкових даних, що застосовуються в автоматизованих системах обліку природного газу: методики служби стандартних довідкових даних України ДССДД 4-2002, ДССДД 8–2006, ДССДД 9–2006, методики міждержавної служби стандартних довідкових даних СД 9 – 2005, СД 14 – 2008, СД 13 – 2008.

Разом з Інститутом післядипломної освіти Національного університету «Львівська політехніка» кафедра організувала курси підвищення кваліфікації з енергозбереження та обліку природного газу та забезпечує навчання спеціалістів промисловості на цих курсах.

Оновлено 3 тижні 3 дні тому