Серед студентів кафедри АСУ найпопулярнішими видами позааудиторної освітньої діяльності є літні і зимові школи та хакатони.
Літні та зимові школи
Високий інтерес до літніх та зимових шкіл можна пояснити актуальністю їхньої тематики, адже всі вони проводяться в рамках міжнародних освітніх проектів Еразмус+.
2025 рік. Літня школа «Європейський підхід до штучного інтелекту – 2025»
Штучний інтелект уже давно перейшов із фантастичних книжок та фільмів до буденного життя кожного з нас. Щодня ми спілкуємось з чат-ботами, які допомагають нам замість людей-операторів, отримуємо рекомендації під час покупок в онлайн-магазинах, отримуємо персоналізований контент і рекламу в соцмережах, використовуємо розумні речі чи живемо в розумних будинках, ставимо медичні діагнози чи прогнозуємо курси валют за допомогою ШІ.
Сучасні технології ШІ дають можливість аналізувати відео та зображення в режимі реального часу, що може підвищити безпеку громадян, оптимізовувати трафік у великих містах, обирати найшвидші маршрути. Більше того – сьогодні генеративний ШІ здатен розв’язувати доволі творчі завдання: чат GPT успішно пише резюме, есе та курсові роботи, а Midjourney генерує фантастичні картини та ілюстрації.
Але що поширенішим стає використання ШІ, відповідальнішими та складними стають завдання, розв’язання яких довіряють машинам, то більше людство починає замислюватись про можливі виклики:
- А наскільки безпечним є делегування розв’язання важливих задач ШІ?
- Чи для всіх задач використання ШІ є етичним?
- Чи не викличе прийняття рішень на основі ШІ проблему дискримінації?
- Чи потрібно державі контролювати процеси розвитку та використання ШІ на законодавчому рівні?
Всі ці питання розглядалися наЛітній школі «EU and AI: Європейський підхід до штучного інтелекту», яка організована кафедрою автоматизованих систем управління Національного університету «Львівська політехніка» в межах виконання освітнього проекту Erasmus+ Жан Моне Модуль«Надійний штучний інтелект: європейський підхід»(№ 101085626 – TrustAI – ERASMUS-JMO-2022-HEI-TCH-RSCH).
У практичних секціях запрошені експерти розказали про кращі практики й цікаві задачі використання Big Data та AI.
2025 рік. Зимова школа «Європейський підхід до управління даними»
Впродовж зимових канікул – від 17 до 21 лютого 2025 року– близько 60 студентів Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій прийняли участь в Зимовій школи «Європейський підхід до управління даними» (A European approach to Data Governance), організованій в межах міжнародного освітнього проєкту Erasmus+ напряму Жан Моне«Європейська стратегія даних: управління даними для нових можливостей»(№ 101127839 – Data4EU – ERASMUS-JMO-2023-HEI-TCH-RSCH).
Роботу школи розпочала доцентка кафедри автоматизованих систем управління, к.т.н., керівниця проєкту Data4EUАнастасія Дорошенко, яка розповіла про особливості європейської стратегії даних, що створена для забезпечення балансу між інноваціями, безпекою та довірою у сфері роботи з даними. Зокрема, було розглянуто такі законодавчі акти ЄС, як Data Act, Data GovernanceAct, AIAct тощо.
Старший викладач кафедри АСУ, к.т.н., DataEngineer компанії Every MatrixВолодимир Антонівпровів надзвичайно цікаву презентацію для студентів, у якій розповів про всі можливі напрями, що пов’язані з роботою з даними в ІТ, визначив, чим саме займається кожен з фахівців, якими якостями має володіти Database Administrator, а якими – спеціаліст у сфері DataScience, із якими викликами в роботі вони стикаються і які перспективи кар’єрного росту на них можуть чекати.
Асистентка кафедри АСУ, Lead Data Scientist у фінтех-компанії та консультант з Data Science/Artificial IntelligenceОльга Нарушинськазанурила слухачів у світ Data Science. У своїй доповіді«Ціна даних: чому в епоху AI вони стають новою «валютою» бізнесу»вона розповіла про життєвий цикл даних, які використовують у Data Science: звідки вони беруться, чим відрізняються та якої передобробки потребують для застосування методів машинного навчання. Також Ольга Нарушинська провела воркшоп для студентів, де вони могли попрактикуватись в анотуванні даних для різних задач машинного навчання.
Доцентка кафедри АСУ, к.т.н.Квітослава Обельовськавиступила з доповіддю«Цифрова інфраструктура країн Євросоюзу», в який проаналізувала ситуацію зі станом розвитку цифрової інфраструктури в різних країнах Європейського союзу, використовуючи Digital Economy and Society Index (DESI), який узагальнює низку показників ефективності цифрових технологій у Європі й дає змогу оцінити стан цифрової економіки та суспільства. Було цікаво дізнатись не лише про стан технічного розвитку та забезпечення в ЄС, але й ознайомитись із порівняльним аналізом рівня цифрових компетентностей користувачів у різних країнах Європейського Союзу.
Микола Любченко, Ruby Developer/Team Lead у фінтех-компанії, розповів про особливості роботи з даними в реальних проєктах, занурив студентів у свої напрями роботи, поділився досвідом та цікавими кейсами.
Асистент кафедри АСУ, Tech Lead Software Engineer at LyftМаксим Арзубоврозповів про особливості серверлес-архітектури, її переваги й недоліки, особливості використання для різних задач, а також наявні підходи, технології та виклики її використання.
Анна Харчишин, BI Engineer – EPAM Systems, викладачка ІТ Step University, надзвичайно цікаво розповіла про те, що таке Business Intelligence та яка його роль для бізнесу. Чим займається фахівець за напрямом Business Intelligence, які задачі розв’язує, якими знаннями повинен володіти – про все це Анна розповіла слухачам, наводячи цікаві приклади із власного професійного досвіду.
Про найбільш яскраву, наочну та цікаву частину Business Intelligence, яка найбільше асоціюється з аналізом даних, – створення дашбордів – розповілаОльга Кокун, Power Bi Developer, MTS (Mine Tech Services) у своїй презентації«Як Power BI допомагає зрозуміти дані». Ольга поділилась власним досвідом аналізу та візуалізації даних, надала поради щодо того, як візуалізовувати дані так, щоб це принесло найбільшу користь для бізнесу й було зрозуміло для користувача.
Цікаві та інтерактивні воркшопи цілковито захоплювали учасників, надаючи їм можливість у режимі реального часу розв’язувати задачі обробки й аналізу даних.
Після інтенсивного тижня онлайн-занять студенти впродовж двох тижнів провадили дослідницьку роботу за напрямом, який найбільше зацікавив їх серед висвітлених доповідачами тематик, вивчали європейський досвід з управління даними, особливості законодавчого регулювання роботи з даними у різних європейських країнах.
Презентація результатів дослідницької роботи студентів відбулась 7 березня. Надзвичайно цікаві та творчі роботи студентів, яскраві доповіді й занурення у предметну область продемонстрували глибоку зацікавленість слухачів у тематиці зимової школи, небайдужість до проблеми управління даними, особливо в ІТ-сфері.
Більше деталей про заходи проєкту Data4EU – на.
2025 рік. Літня школа «Цифрова освіта для викладачів та студентів. Доповнена реальність в освіті».
Захід проходив у межах реалізації проєкту «Доповнена реальність в освіті: впровадження європейського досвіду»програми Erasmus+ напряму Жан Моне Модуль (№101085772 – AR4EDU – ERASMUS-JMO-2022-HEI-TCH-RSCH) і об’єднав студентів, викладачів, дослідників та освітян, які цікавляться цифровими освітніми технологіями.
Програма школи включала лекції, воркшопи, командну роботу й інтерактивні обговорення, присвячені впровадженню технологій доповненої (AR) та віртуальної реальності (VR) в освітній процес. Учасники ознайомились із сучасними практиками, європейським досвідом, інструментами гейміфікації, а також створювали власні AR-проєкти.
Літню школу відкрив керівник проєкту«Доповнена реальність в освіті: впровадження європейського досвіду», д.т.н., професор, завідувач кафедри автоматизованих систем управлінняВасиль Теслюк, який розповів про значні успіхи у вивченні та використанні технологій AR/VR на кафедрі АСУ. Він продемонстрував лабораторію, яка орієнтована саме на вивчення технологій AR/VR завдяки потужним апаратним засобам та наявності окулярів віртуальної реальності. Василь Теслюк закликав усіх слухачів літньої школи обов’язково зануритись у світ віртуальної реальності й випробувати на собі всі переваги такого нового досвіду.
Серед спікерів – викладачі Львівської політехніки, експерти з цифрової освіти, представники ІТ-компаній, зокрема співзасновник компанії SKEIRON та керівник проєкту Museum 3DАндрій Гривняк, який розповів про сучасні тренди використання технологій доповненої та віртуальної реальностей. Він поділився прикладами впровадження AR/VR у музеях і для збереження та популяризації культурної спадщини.Дмитро Островка, PhD, iOS Product Engineer компанії Readdle, розповів про головну відмінність між доповненою та віртуальною реальністю, як можна реалізувати рішення на основі цих технологій, які нюанси варто враховувати під час розроблення.
Надзвичайно цікавою була доповідь асистента кафедри АСУ, Unity-розробникаСергія Глодана тему«Технології AR/VR в освіті», який розповів про кращі світові практики та приклади створення освітніх продуктів із використанням AR та VR, їхнє впровадження в освітній процес. Особливо корисно було дізнатись про досвід студентів кафедри автоматизованих систем управління, які впродовж семестру під час вивчення предметів«Системи віртуальної та доповненої реальностей»і«Технології віртуальної та доповненої реальностей в освіті»розробляли власні проєкти з використанням Unity під керівництвом асистентів кафедри АСУДмитра Островки,Сергія Глода,Ростислава ЗагвойськоготаСтаніслава Івасіва.
Про передові підходи до застосування цифрових інструментів для освітнього процесу та наукових досліджень розповіла запрошена гостя – д.х.н., професорка кафедри технології біологічно активних сполук, фармації та біотехнології Інституту хімії та хімічних технологій Національного університету «Львівська політехніка»Марина Стасевич. У доповіді було розглянуто цікаві приклади розробок 3D-моделей, цифрових двійників та АІ-агентів, які активно використовують у галузі фармації та біотехнологій, зокрема впроваджені в навчальний процес для студентів кафедри ТБСФБ.
Про сучасні тренди у сфері цифрової освіти, особливості підходів залежно від аудиторії слухачів, а також про актуальність персоналізованого навчання та гейміфікації розповіла к.т.н., доцентка кафедри АСУАнастасія Дорошенко. Вона також провела серію цікавих воркшопів, під час яких слухачі літньої школи змогли створити власні цікаві проєкти із використанням доповненої реальності.
Окремий день було присвячено онлайн-формату, колиАнастасія Дорошенкопровела майстер-клас із використання цифрових інструментів для наукових досліджень та створення навчальних матеріалів. Також учасники обговорювали можливості змішаного навчання, дистанційної взаємодії та ролі штучного інтелекту в підтримці освітнього процесу.
Завершальним етапом стала презентація учасниками власних проєктів, обговорення підсумків школи та вручення сертифікатів.
Організатори вдячні усім учасникам за активну роботу, натхнення та інноваційні ідеї! Літня школа AR4EDU стала важливим кроком у формуванні цифрової культури в освіті та поширенні європейських підходів до використання технологій доповненої реальності в навчанні.
2023 рік. Літня школа «Цифрова освіта для студентів. Доповнена реальність в освіті»
В 2023 році в рамках проекту Еразмус+ Жан Моне Модуль “Доповнена реальність в освіті: впровадження європейського досвіду” (101085772 – AR4EDU) проведена Літня школа “Цифрова освіта для студентів. Доповнена реальність в освіті”.
В останній тиждень літа студенти кафедри автоматизованих систем управління Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій Львівської політехніки взяли участь у Літній школі «Цифрова освіта для студентів. Доповнена реальність в освіті», організованій у межах міжнародного освітнього проєкту Erasmus+ напряму Жана Моне«Доповнена реальність в освіті: впровадження європейського досвіду»(№ 101085772 – AR4EDU – ERASMUS-JMO-2022-HEI-TCH-RSCH).
Захопливе знайомство зі світом доповненої та віртуальної реальності розпочалось із виступуАндрія Гривняка, співзасновника компанії SKEIRON, яка не лише створює надзвичайно детальні та фантастично гарні 3D-моделі історичних будівель та об’єктів України, таких як церкви, палаци, музеї, університети, які можна переглядати у доповненій та віртуальній реальності, але й виконують надзвичайно важливу сьогодні функцію збереження української архітектурної спадщини для наступних поколінь. Із презентації Андрія Гривняка слухачі школи дізнались, які технології використовують для створення таких моделей та яке для цього потрібно обладнання.
Абсолютне захоплення серед студентів викликала можливість прогулятись презентованими моделями відомих архітектурних пам’яток, використовуючи окуляри для віртуальної реальності Oculus Quest 2, які доступні студентам кафедри АСУ у новоствореній лабораторії доповненої та віртуальної реальності.
Надзвичайно цікавою та пізнавальною для студентів Літньої школи була презентаціяДмитра Островки, Lead iOS Software Engineer у компанії MediaTech Lab LLC, який здійснює свої наукові дослідження у напрямі доповненої реальності. У презентації було детально розглянуто процес створення 3D-моделей для доповненої реальності, акцентовано на важливих нюансах, на які варто зважати для досягнення повної реалістичності, показано цікаві приклади.
Також із цікавими презентаціями, присвяченими сучасним трендам розвитку цифрових технологій та їхньому впливу на освітній сектор, виступили керівник проєкту – завідувач кафедри автоматизованих систем управління професорВасиль Теслюкі доцентка кафедри АСУАнастасія Дорошенко.
Щоденні інтерактивні воркшопи цілковито захоплювали учасників, надаючи їм можливість працювати із найсучаснішими продуктами, розробленими для цифрової освіти, й більше того – генерувати власні ідеї корисних застосунків для навчання та реалізовувати їх.
Час Літньої школи минув швидко і плідно, студенти провели його активно та з користю, згенерувавши багато нових ідей для подальшого розроблення власних цифрових технологій для освіти з використанням доповненої та віртуальної реальності.
Основною метою Літньої школи було вивчення методів та засобів для створення власних AR / VR-рішень.
Хакатони
Хакатони є важливою складовою освітнього та наукового життя кафедри. Це інтенсивні командні змагання, під час яких студенти демонструють свої технічні вміння, креативність і здатність працювати над реальними інженерними завданнями в обмежений час.
Такі заходи сприяють розвитку практичних компетентностей: від роботи в команді, розподілу ролей і проєктного менеджменту до швидкого прототипування, тестування та публічної презентації результатів. Тематика хакатонів охоплює актуальні напрями сучасних ІТ-технологій: розробку смарт-систем, систем управління мобільними наземними платформами, інтернет речей (IoT), штучний інтелект, робототехніку.
У студентському середовищі особливо популярними стали хакатони за тематикою досліджень кафедри, зокрема зі створення інтелектуальних та робототехнічних систем.
Проведення хакатонів активно підтримують провідні ІТ-компанії регіону, які виступають спонсорами, менторами та членами журі. Серед партнерів кафедри — SoftServe, EPAM, Agiliway, Embrox Solutions, GlobalLogic та TetaLab, які надають учасникам підтримку, корисні призи та можливості подальшого професійного розвитку.
У 2024 році кафедра започаткувала проведення спеціалізованих хакатонів із робототехніки, що поєднують проєктно-конструкторські та програмні завдання. У перших двох заходах, проведених у червні та листопаді 2024 року, взяло участь близько 50 студентів, які представили власні розробки мобільних роботизованих систем, сенсорних модулів і програм управління платформами.
Хакатони кафедри — це не лише простір для змагання, а передусім середовище творчості, командної взаємодії та пошуку інноваційних ідей. Саме тут народжуються нові стартапи, формуються студентські команди, а кращі рішення продовжують розвиток у межах навчальних проєктів, наукових робіт і кваліфікаційних досліджень.
З більш детальною інформацією про хакатони кафедри АСУ можна ознайомитися за .